Острозькі шахи

 

30 березня після досить тривалої перерви відновився чемпіонат Острога з шахів. За цей термін відбулися певні зміни у формуванні турнірної сітки. Ідея з запровадженням чітко встановлених ігрових днів, на жаль, не витримала випробовування обставинами. Через часті переноси партій кожен тур проходив під гаслом "ні туру без переносу". Апогеєм став третій тур, коли через різні обставини не відбулося жодної партії. Відтак з метою уникнення масового зарахування технічних поразок учасникам змагання було вирішено, що шахісти самі домовлятимуться між собою про дату і місце проведення партії у зручний для обох час. Лише останній тур чемпіонату має бути проведений у чітко встановлений день.

 

Перед тим, як показати партії сьогоднішнього ігрового дня, коротко огляну дві партії, які відбулися ще 15 березня 2011 року.

 

Представляю їх Вашій увазі:

 

Сергій Алєксєєнко білими фігурами екзаменував надію Острозької академії Ігора Герасимчука. Було розіграно розмінний варіант французького захисту. З перших ходів Ігор Герасимчук всіма своїми діями показував, що прагне здобути у партії нічию. Врешті-решт, витримавши не надто потужний натиск Алєксєєнка Ігор запропонував йому нічию у ігровому ендшпілі і Сергій погодився.

Партію між одним із фаворитів турніру Олексієм Лісовським та восьмикласником Владиславом Олійником можна охарактеризувати фразою "нещасний випадок". Необережний хід конем на 12-му ході і поразка юного шахіста...

Так розпочинався 2-ий тур. А тепер партії від 30 березня. В цей день відбулося дві партії. Центральним без сумніву був двобій двох фаворитів турніру Віталія Смика (білими) та Сергія Алєксєєнка (чорні). Обоє шахістів вже зазнали незапланованих втрат очок, тож налаштовувались на перемогу Можливо в цій партії вирішувалась доля одного з призових місць, хоча основна боротьба все ж ще попереду. З перших ходів С. Алєксєєнко взявся перебирати ініціативу до своїх рук. Віталію доводилося робити в основному вимушені ходи. У підсумку визнаний майстер захисту Віталій Смик не витримав напруги боротьби, допустив здвоєння тур суперника по другій лінії і здався. Надважлива перемога Сергія Алєксєєнка.

Останньою гралась сьогодні партія ще двох претендентів на перемогу в турнірі Валентина Шаранського з Олексієм Лісовським. Поки що ця партія є найдовшою на турнірі. Видно було, що гравці є приблизно одного класу. Всю партію тривала приблизно рівна гра з деякою перевагою білих. І як на мене Олексій Лісовський постраждав через відсутність чіткого плану під час гри. Зокрема, через невизначеність з конем d7 він програв на 17-му ході пішака. В подальшому Валентину Шаранському вдалося перейти в ендшпіль з зайвим пішаком. І тут знову ж таки, на мою думку, чорні мали шанс захистити позицію, але припустились помилки, в результаті якої програли слона. А на годиннику у Валентина Шаранського лишалось 2 хв 14 секунд до кінця партії... Що цікаво, аналогічний ендшпіль ці ж суперники грали на відкритому чемпіонаті академії. І теж Олексій Лісовський поступився, прогавивши слона. Тоді була розіграна іспанська партія. Виявляється як багато спільного може бути між іспанською партією і атакою Гроба... :) Надзвичайно важливий пункт в турнірний доробок Валентина Шаранського.